Алжир

Вступ до Алжиру

Розташований у Північній Африці, Алжир є найбільшою країною у Магрибі та країною, багатою на історію та культуру. На півночі його омиває Середземне море, а він має сухопутні кордони з різними державами, зокрема з Тунісом на північному сході, Лівією на сході та Марокко на заході. Крім того, Алжир кордонить із Західною Сахарою, Мавританією, Малі на південь заходу та Нігером на південному сході. Важливо відзначити, що країна також має морські кордони з Італією та Іспанією, що робить її стратегічно значущою в регіоні.

Після розподілу Судану, Алжир з гордістю носить титул найбільшої нації в Африці. Його площа складає майже 2.4 мільйона км², що приблизно в чотири рази більше розміру Франції або приблизно в 3.5 рази більше розміру штату Техас у США. Ця величезна територія пропонує різноманітний ландшафт, де гірський масив Тель-Атлас служить природним бар'єром між вузькими прибережними рівнинами та обширною південною пустелею. Вражаюче, що більше 80% цієї красивої країни знаходиться в західній частині Сахари, яка є найбільшою спекотною пустелею у світі.

Демографія Алжиру

Станом на 2024 рік, населення Алжиру складає майже 47 мільйонів осіб. Вражаючі 90% населення проживає в північній прибережній зоні, що підкреслює значущість цієї області для культури та економіки. Алжир, столиця, також є найбільшим міським районом, розташованим уздовж узбережжя. Як приматне місто, воно відіграє ключову роль в ідентичності нації.

Арабська мова є офіційною мовою Алжиру, в той час як французька відіграє важливу роль в освіті, торгівлі та як лінгва франка в різних секторах. Крім того, тамазігт, корінна мова берберського народу, отримала конституційне визнання як національна мова. Іслам, визнаний державною релігією, практикується більшістю алжирців, переважно сунітів, як арабами, так і амазигами, формуючи культурну тканину Алжиру.

Історичний огляд Алжиру

Багатий історичний шлях Алжиру переплітається з наративом його корінних берберів, які протягом більше 3000 років зазнавали іноземного підкорення. Фінікійці, які прибули близько 1000 року до н.е., а набагато пізніше римляни у 200 році до н.е., стали значними етапами зовнішнього правління. Ісламська хвиля затопила регіон у VII-VIII століттях, принісши ісламське вчення берберському населенню. Цей період означав майже тисячоліття домінування під різними арабськими династіями.

Швидко просуваючись до початку XVI століття, Алжир опинився під захистом османського султана, базованого в Стамбулі. Протягом трьох століть ця епоха була відзначена управлінням османських бейів, пашів та агів над Алжиром. Однак османський період закінчився з приходом французької колонізації в 1830 році, ведучи країну до нової й важкої глави в своїй історії.

Французька окупація стала згубною для алжирського населення, піддаючи їх економічним, соціальним та політичним нерівностям. Це жорстоке ставлення викликало десятиліття озброєного опору, відображаючи запеклу рішучість алжирців відновити свою гідність. Після важкого століття французького правління Алжир нарешті здобув незалежність у 1962 році. Цей ключовий момент підняв арабську мову на рівень офіційної, значно під впливом квантових педагогів з Єгипту та Саудівської Аравії.

Відтоді, як Алжир здобув незалежність, політична еліта, часто названа "le pouvoir" (влада), управляла Алжиром, підтримуючи контроль над управлінням нації під маскою демократичних принципів. Їхній вплив продовжує формувати політичний ландшафт сьогодні.

Сучасний політичний ландшафт в Алжирі

Відповідно до конституції, встановленої в 1996 році, Алжир функціонує як напівпрезидентська республіка. Політична структура передбачає, що голова держави, обраний шляхом голосування кожні п'ять років, бере на себе адміністрацію. Президент має право призначати та звільняти прем'єр-міністра, який діє виключно під контролем президента як глава виконавчої гілки.

У квітні 2019 року Алжир став свідком монументального зсуву, коли президент Абд аль-Азіз Бутефліка, який головував над нацією протягом двох десятиліть, подав у відставку після масових протестів проти його спроби переобрання. Ця подія стала значним поворотним моментом в алжирській політиці, оскільки вона відображала прагнення громадян до змін та реформ. Після цього історичного моменту Абдельмаджид Теббун став новим президентом Алжиру у грудні 2019 року, відкриваючи нову фазу для нації.

Культура та суспільство

Суспільство Алжиру відображає зачаровуючу суміш арабської та берберської спадщини. Традиційна музика, така як Раї, лунає по всій країні, представляючи голоси та досвід її народу. Кухня також втілює багатий набір смаків, де страви, такі як кускус та таджин, демонструють різноманітні кулінарні впливи, що виникають з історичних взаємодій Алжиру.

Крім того, ландшафт Алжиру пропонує вражаючі контрасти, від його середземноморського узбережжя до безкраїх дюн Сахари. Ця природна краса приваблює людей-авантюристів та любителів природи, які прагнуть дослідити такі місця, як Тассілі н'Джджер, відоме своїм доісторичним мистецтвом на скелях, та чарівні оази Сахари.

Висновок

Отже, Алжир є захопливою нацією, пронизаною історією, культурним багатством та природною красою. Тривалий дух його народу разом із їхньою стійкістю протягом століть іноземного правління сьогодні яскраво світить. Дійсно, Алжир продовжує захоплювати світ своєю унікальною сумішшю традицій та сучасності, роблячи його чудовим місцем для тих, хто прагне зрозуміти пульс Північної Африки.

Найбільші міста: Алжир

Алжир: Гроші

Алжир: Карта